withhold

v (pastwithheld; p.p. withheld, withholden)

1) відмовляти (в чомусь); утримуватися (від чогось)

to withhold comment — утриматися від коментарів

2) затримувати, не давати (зробити щось); зупиняти

to withhold payment — затримати оплату

to withhold one's consent — не давати згоди

what withheld him from making the attempt? — що перешкодило йому зробити цю спробу?

3) замовчувати, не повідомляти; приховувати

disagreeable facts were withheld from them — від них приховали неприємні факти

4) вираховувати, відраховувати, утримувати (від зарплати тощо)

* * *

v

(withheld; withheld)

1) відмовляти (в чому-н.); утримуватися (від чого-н.); to withhold one's consent не давати згоди

to withhold one's help — не надати допомоги

to withhold comment [judg(e)ment] — утриматися від коментарів [від судження]

to withhold fire — вiйcьк. не відкривати вогонь

to withhold one's promise — відмовитися зв'язати себе обіцянкою

2) утримувати, затримувати; зупиняти

to withhold property — юp. утримувати (у володінні) майно

to withhold payment — затримувати оплату, не сплатити

to withhold smb from doing smth — утримати кого-н. від якого-н. вчинку

to withhold one's hand — утримуватися від (нанесення) удару

3) приховувати; замовчувати

to withhold information — не надавати інформацію

to withhold data — не розкривати дані

to withhold evidence [the truth] — приховувати докази [правду]

to withhold an important fact — замовчувати важливий факт

4) cл. вираховувати (із зарплатні)